Як підтримати себе та дитину у ситуації, коли батько-військовослужбовець загинув

Втрата чоловіка, батька на війні — дуже складний і болісний досвід, який супроводжується руйнуванням і втратою емоційних, фізичних та соціальних опор. В такій ситуації ви можете відчувати шок, відчуження, відчай, глибоку тугу та самотність, а також відчуття втрати безпеки та захисту. Водночас з’являється багато тривоги за своє майбутнє та майбутнє дітей.

Ця ситуація потребує багато підтримки і допомоги. Ось кілька порад, які можуть допомогти вам і вашій дитині:

● Намагайтеся розмовляти з дитиною про те, що сталося. Діти можуть бути дуже вразливими у цей період, і важливо допомогти їм усвідомити, що трапилось. Для того, щоб розуміти, як дитині повідомити про смерть та як допомогти їй пережити втрату, скористайтесь Путівником для батьків.

● Також рекомендуємо книги для дітей (читати з дорослими) про те, що відбувається, коли людина помирає:
1. Світлана Ройз. «Таємниця життя і смерті». 2. Валентина Вздульська. «Плутон». 3. Ейтан Боріцер. «Що таке смерть». 4. Кім Фупц Окесон. «Мій дідусь став привидом». 5. Таня Стус. «Моя Ба». 6. Анджела Нанетті. «Мій дідусь був черешнею».7. Туула Пере. «Перлинка, наш метелик».8. Стіан Гулле. «Небеса Анни». 9. Галина Кирпа. «Мій тато став зіркою».

● Знайдіть підтримку родичів, друзів і фахівців, які можуть допомогти вам у цей складний час.

● Не соромтеся попросити допомоги, коли вона вам потрібна. Родичі, друзі та співробітники можуть допомогти вам у побутових справах та догляді за дитиною.

● Зберігайте звички та розклад дня для себе і дитини. Щоденна рутина допоможе зберегти стабільність та структуру у вашому житті.

● Важливо звернути увагу на своє здоров'я та зберегти його. Намагайтеся підтримувати здоровий спосіб життя, включаючи здорове харчування, достатній відпочинок та регулярну фізичну активність.

● Дайте собі та своїй дитині час на жалобу. Важливо дозволити собі проходити через різні етапи горя та підтримувати одне одного у цьому процесі. Не чекайте від себе і дитини швидкого одужання, кожен проходить через це по-своєму.

Існує кілька етапів проживання втрати, кожен з яких характеризується різними емоціями і поведінкою:

1) шок і заперечення: на цьому етапі може відчуватись великий стрес і нездатність прийняти втрату, заперечення та невіра в те, що це сталося;
2) прояв гніву і розлючення, відчуття смутку, обурення: «чому це трапилось», «це несправедливо»;
3) торг — людина починає приймати реальність втрати, одночасно відчуття суму, туги супроводжується появою розуміння, що життя продовжується;
4) поява депресії — відчуття глибокого суму і туги, безпорадності та відсутності мети в житті;
5) прийняття втрати і поява здатності рухатися далі по житті.

Важливо пам'ятати, що кожна людина може проживати втрату по-різному, і не обов'язково буде проходити крізь всі ці етапи в однаковому порядку або з однаковою інтенсивністю.

● Допоможіть дитині виражати свої емоції і давайте їй знати, що ви приймаєте те, що вона відчуває. Дайте їй зрозуміти, що вона може говорити з вами про свої почуття.
● Намагайтеся створити нові спогади з вашою дитиною, які будуть допомагати вам обом забути про біль і скорботу. Наприклад, ви можете спробувати нові види діяльності, які можуть допомогти вам розслабитися та насолоджуватися моментом.
● Дозвольте собі будувати нове життя після втрати. Намагайтеся знайти нові інтереси, друзів та заняття, які можуть допомогти вам знову насолоджуватися життям.
● За потреби не соромтеся звернутися до професійної підтримки, якщо ви відчуваєте, що не можете справитися зі своїми емоціями самостійно. Психолог або психотерапевт може допомогти вам зрозуміти свої почуття та знайти способи підтримки у проживанні горя.
● Не забувайте про самопіклування, навіть якщо ви зайняті доглядом за дитиною. Намагайтеся відпочивати, спати достатньо часу, правильно харчуватися та займатися фізичною активністю.
● Знайдіть спосіб вшанувати пам'ять про вашого чоловіка: важливо не забувати про те, що він завжди буде частиною вашого життя (створіть альбом зі спогадів та світлин або вшановуйте його пам'ять у святкові/поминальні дні).
● Пам'ятайте, що ваше життя також має значення, тому намагайтеся знайти роботу, яка дозволить вам мати заробіток та задоволення від процесу.
● Намагайтеся знайти позитивні моменти в житті, хоч це дуже складно, спробуйте знайти хоча б одну річ. Наприклад, це може бути те, що ви маєте здорову дитину або що у вас є підтримка від родичів та друзів.
● Дайте собі час прожити біль та горе. Не очікуйте, що ви зможете подолати все відразу. Дайте собі шанс на заспокоєння та покращення свого психологічного стану.

Як підтримати себе та дитину у ситуації, коли батько-військовослужбовець зник безвісти

Звістка про те, що ваш чоловік-військовослужбовець на війні пропав безвісти є надзвичайно травматичною, а особливо — важкою, оскільки має багато відтінків невизначеності.

Пропонуємо кілька порад психолога, які можуть допомогти вам прожити цей складний період:

● Дозвольте собі відчути свої емоції. Не приховуйте свої почуття від себе інших людей. Розмовляйте з близькими друзями або членами родини про свої емоції, відчуття та страхи. Це допоможе вам знайти спосіб подолати стрес та тривогу.
● Перевірте, чи є відомості про місце перебування чоловіка. Спробуйте сконтактувати зі своїм чоловіком через соціальні мережі, телефон, електронну пошту або через спільних знайомих. Якщо ви не можете отримати відповідь від нього, зверніться до правоохоронних органів та інших відповідних організацій, щоб дізнатися, чи є новини про місце його перебування.
● Намагайтеся зосередитися на позитивних аспектах свого життя. Нехай це буде ваша робота, хобі або спілкування з близькими. Намагайтеся знайти час для розваг і релаксації.
● Не створюйте собі надмірного тиску. Намагайтеся не переживати занадто багато і не піддаватися настрою безнадії. Пам'ятайте, що це не відображає вашу власну цінність як людини.
● Намагайтеся зберегти рутину. Не змінюйте занадто багато звичок і розклад, які були вам зручними раніше. Це допоможе зберегти стабільність і контролювати своє життя.
● Не забувайте про своє здоров'я. Намагайтеся нормально їсти, відпочивати та займатись фізичною активністю. Це допоможе зберегти фізичне і психічне здоров'я.
● Зверніться до фахівців, якщо вам потрібна додаткова допомога (психолога/психотерапевта). Вони можуть допомогти вам знайти спосіб подолання стресу і створити план дій.
● Якщо у вас є діти, повідомте їм, що інформація про перебування тата відсутня, що так трапилось з ним в час війни.
● Не обіцяйте дитині неможливого, що батько повернеться або що все буде добре, якщо ви не можете цього гарантувати. Замість цього, скажіть, що ви робите все можливе, щоб знайти батька, і що діти будуть під вашою опікою за будь-яких обставин.
● Діти потребують стабільності, тому важливо зберігати режим дня. Створіть рутину, яка допоможе дитині відчувати себе більш упевнено.
● Дозвольте дитині висловлювати свої думки, почуття і емоції. Спілкуйтесь з нею про те, що вона відчуває, що її турбує тощо. Дайте дитині зрозуміти, що її почуття важливі, і допоможіть їй знайти спосіб виражати їх.
● Робіть речі, які допоможуть вам і дитині відволікатися та знайти спосіб розважатися разом. Наприклад, грати в ігри, мати спільні прогулянки, дивитися фільми або читати книги.
● Зверніться до фахівця (психолога/психотерапевта), якщо вам здається, що дитина потребує професійної допомоги.
● Не перекладайте своїх власних емоцій на дитину. Намагайтеся виключити дітей з суперечок і конфліктів дорослих, не обговорюйте проблеми з дитиною, які вона не може зрозуміти або розв’язати.
● Не дозволяйте дитині почуватися винною. Інколи діти можуть відчувати провину за те, що сталося з їхнім батьком. Дайте їм знати, що вони не винні в цьому і що ніхто не може передбачити подібні ситуації.
● Підтримуйте дитину в її інтересах і хобі. Допоможіть знайти захоплення, які допоможуть їй відволіктися від стресу та тривоги. Підтримуйте її у цьому і дайте зрозуміти, що ви з нею разом.
● Будьте терплячі і підтримуйте дитину в усіх її зусиллях. Не забувайте, що ваша любов і підтримка є найважливішими для дитини в такій складній ситуації.
● Вашою метою є створення безпечного і доброзичливого середовища для дитини, де вона може відчувати підтримку і любов у навчанні та розвитку своїх емоційних навичок, щоб упоратися зі стресом через відсутність батька.
● Пам'ятайте, що кожна дитина унікальна. Тому кожна з них може реагувати по-різному на відсутність батька. Спробуйте відрізняти потреби кожної дитини та давати їй індивідуальну підтримку.
● Важливо пам'ятати, що дитина може відчувати ваші емоції і реакції на ситуацію. Спробуйте зберігати спокій і позитивний настрій, щоб допомогти дитині почуватися більш спокійною і стабільною.

Як підтримати себе та дитину у ситуації, коли батько-військовослужбовець потрапив до полону

В час війни трапляються обставини, коли військові потрапляють до полону. Якщо це стосується вашого чоловіка — це стресова подія для вас, яка викликає багато страху і тривоги.

В такій ситуації треба пам'ятати, що це — тимчасовий період у вашому житті, а тому важливо зберегти позитивний настрій та надію. Є обставини, які ви можете контролювати, а є ті, які не залежать від вашої волі і бажань. Вміння розрізняти події за такою ознакою додасть вам стресостійкості, що буде доречною в очікуванні з полону військовослужбовця.

Ви можете контролювати: власні слова, вчинки, думки, зусилля, емоції, почуття; стежити та підтримувати фізичне та психічне здоров'я; спілкуватись зі своєю родиною та близькими; а також оволодівати новими навичками та вміннями самодопомоги.

Зверніться за допомогою до організацій, які займаються підтримкою сімей, що перебувають у подібній ситуації. Вони можуть надати вам інформацію про правові процедури, пов'язані з визволенням вашого чоловіка з полону, а також допомогти вам знайти інші ресурси для підтримки в цей складний період.

Кілька порад, що допоможуть вам і вашій дитині прожити час перебування чоловіка у полоні:

● Важливо звернути увагу на своє фізичне здоров'я. Регулярна фізична активність та здорове харчування можуть допомогти зберегти фізичну та емоційну стійкість. Також важливо забезпечити собі достатньо часу для відпочинку та сну.
● Будьте чесною та відкритою з дитиною. Обговорюйте з нею ситуацію, пояснюйте, чому батько перебуває в полоні та що роблять для його визволення, наголошуйте на тому, що ситуація тимчасова. Також можна розмовляти про те, як буде добре, коли батько повернеться додому, і про плани на майбутнє разом.
● Важливо визнавати та проживати власні емоції та почуття з приводу полону вашого чоловіка. Водночас дозвольте дитині висловлювати свої емоції та почуття. Дайте їй зрозуміти, що її емоції важливі та що вона може звертатися до вас за підтримкою, якщо їй потрібно.
● Знайдіть спосіб підтримувати зв'язок між дитиною і батьком, якщо це можливо. Наприклад, скайп-розмови, листування або записування відеоповідомлень можуть допомогти зберегти зв'язок між батьком і дитиною.
● Зберігайте нормальний розклад дня та регулярність для дитини, щоб вона почувалася стабільно.
● Забезпечте дитині достатню кількість позитивних емоцій та розваг, щоб вона не почувалася занадто сумно чи самотньо.
● Важливо знайти спосіб підтримки дитини в школі. Вона може потребувати додаткової підтримки, щоб зменшити відчуття самотності і страху. Якщо вважаєте за потрібне, повідомте класного керівника, що батько дитини перебуває в полоні.
● Найголовніше в цій ситуації — це зберігати спокій і демонструвати дитині, що ви можете забезпечити їй захист та підтримку. Важливо дотримуватися своїх обіцянок та намірів щодо дитини, щоб вона могла відчувати вашу надійність та довіру.
● Якщо ви відчуваєте, що дитина дуже травматично переживає полон батька і не дає собі ради з емоціями, то варто звернутися за допомогою до психолога.