Вагітність — період, коли жінка повною мірою відчуває свою жіночність, турботу та піднесення. Фотографи, медіа, власні очікування сформували в нашій уяві прекрасний образ вагітної — і це дійсно неповторний досвід для кожної жінки. Чому ж тоді інколи все не так?

Насправді, «не так» — завжди. Протягом вагітності можна відчувати піднесення, а можна — дискомфорт та нездужання. І це також нормально на певних етапах.

Подивімось на вагітність реалістично:

1. Тіло жінки змінюється, що може впливати на емоційний стан та сприйняття себе.
2. Емоційний стан схожий на гойдалки — це позначається на сприйнятті світу та себе в ньому.
3. Рівень невизначеності зростає.
4. Когнітивні можливості можуть знижуватись.
5. Вам треба завершити один життєвий етап і підготуватись до іншого.
6. Крім звичних факторів, ви стикаєтесь з умовами війни:
7. Безпекові загрози та страх.
8. Служба партнера додає тривоги та покладає на вас більше обов’язків.

Це може лякати. Проте, якщо ви вже прийняли рішення стати батьками, попри усі виклики, — ви можете отримувати задоволення та насолоду від такого чуттєвого моменту. Навіть з урахуванням 7 попередніх пунктів.

Ставлення.

Прислухайтесь, як ви ставитесь до змін у тілі. Від цього залежить, що ви відчуваєте та як дієте. Наприклад, якщо у вас набрякають ноги і вам важко рухатись, ви можете думати: «Я велика, як слон, і нічого не можу», — це пригнічує ваш емоційний стан. Але чи правда це? Ви дійсно змінились в об’ємі, але так має бути — вас вже двоє. Подумайте краще: «Мої ноги набрякають, тож, напевно, мені варто зайнятись чимось менш активним сьогодні», — і визначте, що конкретно ви можете робити. Ваші думки не змінять об’єктивної реальності, але ставлення може або посилити поганий настрій, або вказати на доступні можливості.

Увага.

Міф про багатозадачність свого часу сформулювали жовта преса та псевдопсихологія для продажів дороговартісних тренінгів на кшталт «встигнути все». З наукової точки зору, це смішно і навіть шкідливо. Неможливо одночасно концентруватись на багатьох діях. Увага може швидко перемикатись, але думати одночасно про рожевого слона, робочі задачі та вибір перинатального центру не вийде. Те, на чому сконцентрована увага, визначає, що ми робимо або не робимо. Сконцентрованість виключно на переживаннях, тривогах, проблемах, поганому самопочутті призводить до відчуття страху та фізичного дискомфорту. Тож ви можете сидіти вдома і уникати спілкування, а відсутність здорової фізичної активності впливатиме на емоційний та фізичний стан. Якщо ж при певному дискомфорті сфокусувати увагу на іншому процесі або об’єкті, ви зможете отримати радість від хорошого спілкування, перегляду фільму або фотосесії для вагітних. При керуванні увагою, ви даєте можливість приємним моментам увійти в життя. Втім, це не стосується проблем, які необхідно розв'язувати, а не уникати.

Ми радимо партнерам вчитись помічати та фіксувати добрі моменти. Обирати разом ім’я дитини, фотографувати жінку на різних етапах вагітності, вести щоденник. Якщо чоловік перебуває на службі, то жінка згодом зможе поділитись цими матеріалами з ним— таким чином вам вдасться спільно проживати досвід вагітності. Буде по-різному, але на чому концентруватись — обираєте ви.

Спілкування.

Людям потрібні люди — відчуття довіри, розуміння, прийняття і можливість розділяти життєвий досвід.

Пари, в яких один з партнерів на війні, стикаються не тільки з переживаннями про безпеку, фізичну дистанцію та неможливість розділяти побутові обов’язки. Військова служба та війна ускладнює можливість розділяти моменти в реальному часі. А вагітність — це суцільна зміна моментів.

Все починається з домовленості. Партнерам важливо домовитись про те, що:

● для вас обох важливо готуватись до батьківства та проходити вагітність;● вам обом буде не просто, але цінність батьківства варта зусиль;● ваш досвід буде унікальним, і в цьому ви будете разом.

Коли ви проговорюєте вголос і свідомо приймаєте обставини, які склались, то вже розділяєте цей життєвий етап — тут криється магія домовленостей.

Тримати контакт.

Тримати контакт, коли ви на відстані і під постійним стресом, не просто, але можливо. Для цього подумайте над ритуалами. Наприклад, можна домовитись, що ви будете вести відеожурнал для партнера, який на війні, де фіксуватимете зміни, новини, хороші моменти. Можна писати електронні листи — при можливості партнер читатиме їх і відчувати дотичність. Форму та суть таких ритуалів визначаєте ви. Головне — фокусуйтесь на тому, що стани і настрої можуть бути різні, проте серед них точно є такі, якими хочеться поділитись та зберегти у пам’яті.

Партнер може також робити якісь доступні для нього ритуали. Це допомагатиме тримати контакт з цивільним світом, бо йому повертатися додому.

Підсумуємо:

1. Бути різним та почуватись по-різному — це частина життя і, зокрема, вагітності.

2. Вам обирати, на чому концентрувати увагу.

3. Ритуали допоможуть тримати контакт та проживати вагітність разом протягом війни та служби партнера.

І головне — якщо ви хочете бачити радість, то обов’язково побачите.